Країни-друзі Британії відповіли на російську хімічну атаку

Наприкінці минулого тижня на саміті Євросоюзу було ухвалене неформальне рішення про оголошення персонами нон грата російських дипломатів, а також псевдодипломатів, тобто замаскованих розвідників із диппаспортами.

Ми недарма називаємо це рішення “неформальним”.

Річ у тім, що в ЄС будь-яке рішення у сфері зовнішньої політики потребує схвалення консенсусом. Тобто навіть одна країна, яка виступить проти або хоча б попросить про додаткові консультації, буде здатна заблокувати схвалення спільного рішення ЄС.

В Євросоюзі є країни, які воліють не запроваджувати подальші санкції проти Росії, і їх чимало. Приклад – Австрія. Відень традиційно уникає гострих конфліктів з Кремлем, а зараз, коли у складі правлячої коаліції є ультраправі – і поготів. Тому заява федерального канцлера Себастьяна Курца про те, що він не вважає за можливе приєднатися до цього рішення, жодним чином не дивує.

Але єдність інших вражає настільки, що дає підстави говорити: світ пройшов точку неповернення.

До останнього моменту керівництво ЄС не розголошувало масштаб цього рішення.

Президент Європейської ради Дональд Туск по закінченню саміту заявив лише, що ця ідея дискутувалася і знайшла підтримку частини країн-членів. На уточнююче запитання про те, скільки саме держав візьмуть у ньому участь, він відповів філософськи: “Більше ніж одна”.

Щоправда, в суботу з’явилися перші чутки про те, що солідарність може бути значною.

Британське видання The Times із посиланням на джерела повідомило, що аж до 20 країн можуть запровадити дипломатичні санкції проти Росії.

За домовленістю, всі столиці дочекалися обідньої пори, і вже тоді повідомили про рішення.

Річ у тім, що деякі держави для початку демаршу проти Росії мали завершити внутрішні процедури – приміром, прем’єр або голова МЗС повинен був отримати згоду уряду або відповідних спецслужб.

Хоча цієї паузи вистачило не всім: деяким лідерам країн-членів ЄС знадобиться ще кілька днів, щоби переконати свої уряди, повідомив Дональд Туск.

“Сьогодні 14 держав-членів вирішили вислати російських дипломатів у якості прямого продовження дискусії на саміті ЄС минулого тижня щодо нападу в Солсбері. У найближчі дні і тижні не виключені додаткові рішення про видворення дипломатів”, – заявив він.

Понад те, рух “Покарай російських дипломатів” вийшов за межі європейського континенту. Але про це далі, спершу – розберемося, які з країн-членів ЄС вирішили долучитися до спільного рішення, навіть розуміючи, що кожна з них стикнеться з відповіддю Росії. Тим більше, що російське МЗС наперед їх про це попередило.

Ще до того, як рішення про санкції були оприлюднені, окремі країни-члени ЄС поспішили запевнити своїх громадян: вони висилатимуть не дипломатів, а… працівників спецслужб. З такою заявою, зокрема, виступив прем’єр Чехії Андрей Бабіш. “Використовувати слово “дипломат” неправильно. Це люди, яких можна назвати незадекларованими розвідниками”, – заявив він.

Але варто зауважити: російські псевдодипломати (навіть коли насправді вони – розвідники-резиденти) все одно мають дипломатичний статус. Тож коли якась столиця оголошує кількох співробітників посольства РФ персонами нон грата, то може бути впевненою: за кілька днів буде відповідь з Москви. Росія вижене зі своєї території точно таку кількість дипломатів цієї країни.

І тому для країн-членів Євросоюзу це – доволі болючий крок. Особливо коли вони роблять цей крок не через власні мотиви, а на знак підтримки союзника, в цьому разі – Британії.

Символічно, що однією з перших про нові санкції оголосила Німеччина.

Берлін покарав чотирьох дипломатів РФ, пояснивши свій крок солідарністю з Великою Британією з одного боку і браком співпраці з РФ щодо хімічної зброї – з іншого. В МЗС Німеччини зазначили, що їм “нелегко далося це рішення”.

Далі – перелік інших держав, що доєдналися до санкцій.

Латвія видворила секретаря посольства РФ і розширила чорний список нев’їзних росіян. Литва видворила трьох російських “дипломатів” та запровадила санкції проти десятків росіян. Естонія вислала військового аташе Росії.

Польща оголосила чотирьох дипломатів РФ персонами нон грата. Чехія – трьох, наголосивши ще раз, що це – російські розвідники, які працюють під прикриттям.

Нідерланди вислали двох офіцерів російської розвідки. Так само двох російських дипломатів видворила Данія. Франція покарала чотирьох дипломатів РФ, наказавши їм протягом тижня залишити територію країни. І навіть Італія, яка зараз перебуває у процесі зміни влади, заявила, що висилає двох російських дипломатів.

Фінляндія, Румунія та Хорватія, Швеція покарали кожна по одному працівникові посольства РФ. Ще дві країни, як очікується, оприлюднять рішення згодом  – Іспанія (2 дипломати) та Угорщина (1). За даними європейських  ЗМІ, ближчим часом цей перелік може додатково зрости.

На саміті Європейського Союзу, що відбувся минулого тижня, були досягнуті домовленості виключно між державами-членами ЄС, але це не означає, що “антипутінська коаліція” обмежується лише обрисами союзу, чи навіть  нашого континенту.

Прем’єр Британії Тереза Мей минулого тижня недарма вела переговори з американським лідером Дональдом Трампом. Отже, у понеділок США долучилися до “флешмобу” з покарання Росії за застосування хімічної зброї в Британії.

Причому удар США виявився найпотужнішим.

Вашингтон ухвалив рішення про висилку одразу 60 російських дипломатів, а також закрив останню дипмісію РФ на західному узбережжі країни – у Сіетлі.

48 російських дипломатів, які працювали у Вашингтоні, та 12 з постпредства Росії при ООН мають залишити країну протягом семи днів.  Доля тих росіян, які працюють у Сіетлі, не уточнюється – можливо, їм дозволять переїхати у Вашингтон на посади, які тепер є вакантними.

Примусове закриття консульства – це надзвичайно жорсткий крок у двосторонніх відносинах, але США застосовують його вже вдруге за два роки: в вересні 2016 року адміністрація Обами змусила Росію закрити консульство у Сан-Франциско.

“США здійснюють цей крок спільно з нашими союзниками і партнерами по всьому світу у відповідь на використання Росією хімічної зброї військового класу на території Сполученого Королівства”, – заявила прес-секретар Білого дому Сара Сандерс.

До акції долучилася також Канада, звідси висилають чотирьох російських розвідників під дипприкриттям. З країн поза межами ЄС відомо про рішення Албанії (2 дипломати). До речі, цей крок підтримала й Україна, оголосивши про видворення 13 російських дипломатів.

Коли серія повідомлень про висилку дипломатів добігла кінця, міністр закордонних справ Великої Британії поширив повідомлення, яке підсумувало цей насичений дипломатичний день.

Борис Джонсон заявив, що скоординована висилка російських дипломатів із США, Канади та низки європейських країн є “найбільшою колективною висилкою російських шпигунів, яка коли-небудь мала місце”.

“Сьогоднішня екстраординарна міжнародна реакція наших союзників постає в історії як найбільша колективна висилка російських шпигунів, яка коли-небудь мала місце, та допоможе захистити нашу спільну безпеку. Росія не може порушувати міжнародні правила безкарно”, – написав він.

Якщо порахувати всі оголошення про висилку російських “дипломатів”, не забувши також про Британію (яка понед тиждень тому вислала 23 “дипломатіів”-розвідників), то маємо справді вражаючу цифру.

Разом країни-союзники вислали понад 130 “росдипломатів”, і ця цифра зростає.

Звісно ж, це не означає, що дипломатичні санкції зможуть змінити політику Кремля. Таке скоординоване рішення серйозно підірве російську розвідувальну мережу, але ніхто не сподівається, що воно змінить ідеологію Путіна.

Водночас важливість сьогоднішнього дня для дипломатії складно переоцінити.

Світ продемонстрував, що він змінився. Захід поки що не може змінити Росію, але тепер – сприймає її такою, якою вона є. Назад дороги немає, і про жодний business as usual тепер не йдеться навіть у тих країнах, які до останнього вважали “форпостом Кремля”.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор “Європейської правди”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *